Депресія – це не просто звичайне відчуття «нудьги», яке виникає у кожної людини, але серйозний психічний розлад, який може мати серйозні наслідки. На сьогоднішній день майже третина населення планети стикається з депресією різного рівня тяжкості. Багато людей, не розуміючи справжнього стану свого психічного здоров’я, думають, що можуть самостійно подолати власну “хандру”. Хоча для деяких це може бути ефективним, існують форми депресії, які вимагають допомоги психотерапевта чи психіатра.

Депресія буває двох видів

Депресія може бути екзогенною, що означає, що вона залежить від зовнішніх чинників, або ендогенною, яка виникає з внутрішніх причин. У випадку екзогенної депресії вона може зникнути, якщо зміниться зовнішній фактор, який викликав її. Якщо це неможливо, психотерапія може допомогти особі змінити спосіб сприйняття та відношення до травмуючого фактору. Ендогенна депресія, натомість, часто потребує медичного лікування, співпраці з психіатром.

Симптоми ендогенної депресії різноманітні і можуть включати втрату радості, спотворене сприйняття навколишнього світу, внутрішній «заряд бадьорості», важкість у підтримці соціальних зв’язків та уповільнені реакції. Людина також часто відчуває почуття провини.

Депресія: де шукати допомоги?

Інколи людина не розуміє, до якого фахівця звернутися з депресією: до психіатра чи психотерапевта, а може до психолога? Психологи – це спеціалісти широкого профілю, які зайняті у різних сферах – не лише в охороні здоров’я. Певна їх частина має ґрунтовну підготовку в галузі клінічної психології, і допускається до обстеження пацієнта, який скаржиться на психічні проблеми, в тому числі депресію. Клінічні психологи можуть допомогти лікарю визначити рівень порушень, але не мають права ставити діагноз і лікувати. Тому з психічними розладами має працювати психіатр чи психотерапевт із медичною освітою.

Так має бути в ідеалі.

А насправді, з одного боку, під виглядом психологів розмножуються різноманітні шарлатани всіх мастей. А з іншого, довкола психіатрії існує безліч міфів, чуток, упереджень. Люди думають, що психіатр поставить якийсь страшний діагноз, залікує таблетками, “поставить на облік”. І вони йдуть до «психологів», які часом просто закінчили курси, і навіть вищої психологічної освіти не мають, не розуміючи, що там їм не допоможуть. Так, з ними поговорять, можливо, навіть якось заспокоять, якщо потрапить сумлінний фахівець. Хоча якраз сумлінний, побачивши ознаки психічного розладу, порадить звернутися до лікаря. Від розмов депресія не пройде. Людина повернеться додому, так само ляже на диван і відвернеться обличчям до стінки. Тільки додасть до всіх своїх переживань впевненість, що йому ніхто не може допомогти. Не завжди одного психіатра буде достатньо. І не завжди потрібний саме психіатр.

Людина просто може мати серйозні життєві проблеми, в яких вона не може розібратися – тоді треба звертатися до психолога. Якщо є психічні порушення і життєві труднощі, що паралельно розвинулися, тоді буде потрібна участь і психолога, і психіатра. Якщо є психічний розлад, то спочатку психіатр призначить лікування, а вже потім психолог допомагатиме пацієнтові повернутися до нормального життя.

Заключні думки

Депресія — це не тимчасове відчуття суму чи нудьги, це серйозний виклик для психічного здоров’я, що потребує уважності та професійної підтримки. Звертатися за допомогою до психолога чи психіатра не є ознакою слабкості, а, навпаки, виявом мудрості та відповідальності перед власним самопочуттям. Щоб подолати депресію, важливо враховувати її різноманітні прояви та вибирати підхід, що відповідає особистим потребам. Комплексний підхід, який включає як психологічну, так і медичну складові, може допомогти відновленню гармонії та якості життя. Запам’ятайте, важливо не лише подолати депресію, але й зберегти своє психічне здоров’я на довгострокову перспективу.