Являє собою збірну назву судинних пухлин, які виростають із кровоносних або лімфатичних судин.

Причини
Найчастіше ангіоми є вродженими. Фахівці вважають, що новоутворення формується з персистуючих фетальних анастомозів між артеріями та венами. Збільшення ангіоми у розмірах відбувається за допомогою розростання судин самої пухлини, які проростають і руйнують навколишні тканини, що робить їх схожими за течією на злоякісні пухлини. Але при цьому точних причин виникнення вроджених ангіом поки не виявлено.

У деяких випадках виникнення ангіоми пов’язують у травматичними ушкодженнями чи іншими захворюваннями. Така пухлина формується із розширених кровоносних або лімфатичних судин. Залежно від типу пошкодженої судини всі ангіоми поділяються на:

гемангіоми;

лімфангіоми.

Симптоми
Клінічна картина, що виникає при ангіомі, залежить від типу, розмірів та її розташування. Виявлення новоутворення відбувається невдовзі після народження дитини. За статистикою, ангіоми у новонароджених дівчаток зустрічаються в 5 разів частіше, ніж у хлопчиків. У немовлят ангіоми характеризуються швидким зростанням, наприклад, за 3 чи 4 місяці точкове новоутворення може збільшитися у розмірі кілька сантиметрів.

Судинні новоутворення можуть локалізуватися будь-яких ділянках тіла. Залежно від розташування пухлини ангіоми поділяються на новоутворення покривних тканин, опорно-рухового апарату та внутрішніх органів. У тому випадку, якщо гемангіоми покривних тканин пов’язані тільки з косметичним дефектом, гемангіоми внутрішніх органів можуть призводити до різноманітних порушень таких важливих функцій, як дихання, травлення, зір, сечовипускання і дефекація.

Кісткові геменгіоми, найчастіше локалізуються в кістках таза, черепа, хребта та довгих трубчастих кістках кінцівок. Наприклад, у кістковій тканині найчастіше зустрічаються множинні кавернозні ангіоми, розвиток яких супроводжується появою болів у кістках, виникненням патологічних переломів, деформацією скелета та появою корінкового синдрому. Особливо небезпечними вважаються ангіоми головного мозку, які можуть стати причиною епілепсії або субарахноїдального крововиливу.

Іноді в процесі розвитку новоутворення відзначається його запалення та виразка з подальшою появою тромбозів та флебітів. Найнебезпечнішим ускладненням ангіоми є кровотеча, тому при великих і глибоких ангіом може знадобитися екстрене оперативне втручання для зупинки кровотечі.

Ангіоми, що формуються з лімфатичних судин, частіше виявляються у дітей першого року життя. Вони локалізуються на шкірі та підшкірній клітковині в зонах скупчення регіонарних лімфатичних вузлів і визначаються у вигляді хворобливої ​​припухлості, що іноді досягає значних розмірів.

Діагностика
Діагностування ангіом, що розташовуються на шкірі або слизовій оболонці, здійснюється при візуальному огляді і пальпації патологічного вогнища.

При виявленні новоутворення зі складною локалізацією може знадобитися проведення рентгенографії, ангіографії, ультразвукового дослідження.

При підозрі на лімфангіому рекомендовано виконання діагностичної пункції, що дозволяє одержати з пухлини прозору жовту рідину.

Лікування
Деякі фахівці стверджують, що найефективнішим методом лікування ангіоми є введення в порожнину 70% спирту, що супроводжується її склерозуванням і зменшенням у розмірах.

Хірургічне ендоскопічне видалення ангіом, що мають вузьку основу у вигляді ніжки, здійснюється гальванокаустичною петлею. Якщо новоутворення має широку основу, його видаляють за допомогою діатермокоагуляції. Можливе хірургічне висічення ангіоми, яке виробляється в межах незмінених тканин.

Профілактика
На даний момент не розроблено ефективних методів профілактики ангіоми, оскільки до кінця не вивчено механізм формування.