Судинні кризи – патологічний стан пацієнта, що характеризується раптовим нападом переповнення кровоносних судин та порушенням периферичного та центрального кровообігу. Під час нападу більшість пацієнтів відчувають страх чи панічні атаки.

ПРИЧИНИ

Головна причина розвитку нападів – порушення судинного тонусу, дисфункція нервової, ендокринної (гуморальної) системи та регуляції. Судинні кризи рідко з’являються самі по собі, зазвичай вони супроводжують деякі захворювання – уроджені пороки серця, найбільших судин, гіпертонічна хвороба, ендокринні порушення, патологічні процеси в центральній нервовій системі, обмороження, атеросклероз, запалення судинних стінок.

КЛАСИФІКАЦІЯ

Всі судинні кризи можна розділити на дві великі групи – локальні (регіонарні) та поширені (системні) кризи.

Локальні кризи виникають, як правило, у відповідь на порушення кровопостачання певного органу або ділянки тканини. Так, при низькому тиску приток крові органу надмірно збільшений, а відтік знижений, а при високому тиску приток до органів ослаблений, може бути взагалі неможливий. Таким чином, циркуляція крові у кровоносних судинах порушена. Такі ж процеси лежать в основі наступних захворювань: гіпертонічна хвороба, хвороба Рейно, мігрені.

Поширені, або системні кризи мають місце при зміні ємності периферичних кровоносних судин і периферичного опору. При цьому артеріальний тиск нестабільний, характеризується періодами підвищення і зниження, з’являються ознаки дисфункції серцевої діяльності. Прикладом такого кризи є колапс, гіпертонічний криз, гіпотонічний криз.

СИМПТОМИ

Судинні кризи характеризуються різноманіттям клінічних картин. Наприклад, при мігрені провідний симптом – біль, переважного тупого характеру, який супроводжується нудотою, іноді блюванням, з локалізацією в певній частині голови.

Церебральний криз відрізняється стрімкістю виникнення симптомів. Як правило, проявляється раптовими болями, шумом у вухах, миготінням мушок перед очима, високим артеріальним тиском. Нерідко з’являється нудота, блювання, що не приносить полегшення, розладом координації рухів, параліч.

Вегето-судинні кризи виявляються при порушеннях гуморальної регуляції – зокрема, при надлишку деяких хімічних речовин в організмі – ацетилхоліну, адреналіну, стероїдів, норадреналіну та інших. Ця група криз має свої підвиди – гіпервентиляційний криз (приступ гострої нестачі дихання, гіпертонус м’язів кінцівок), симпатико-адреналовий приємний, чутливий, неприємний, чутливий, чутливий, чутливий до серця. ;криз (запаморочення з нудотою, низький артеріальний тиск), вагосингулярний криз (запаморочення, нестача повітря, підвищене потовиділення, завмирання серця, блювання без полегшення.

ЛІКУВАННЯ

Необхідно розуміти, що розвиток кризу – це гострий стан, який вимагає швидкого медичного втручання і при надаванні допомоги може перейти в більш серйозну патологію.  

Як правило, при всіх нападах судинних кризів потрібна госпіталізація та надання невідкладної допомоги. Пацієнту необхідно забезпечити фізичний і психічний спокій, виявляється, симптоматичне лікування – гіпотоні або гіпертоніки, транквілізатори, седативні та інші препарати. Також необхідно виявити причину виникнення кризу і визначити терапію по. >